prosdo.ru
добавить свой файл
1 2 3

Контроль конечного уровня знаний

1. "Бронхиальная астма - хроническое зажигательное заболевание дыхательных путей, в развитии которого принимают участие тучные клетки, Т-лимфоциты, макрофаги". Это определение необходимо дополнить:

А "И которое характеризуется вариабельной оборотной бронхообструкцией".

В "И которое характеризуется гиперреактивностью бронхов".

С "И к которому есть генетическая склонность".

D Всем перечисленным.

Е Не имеет потребности в дополнении, так как есть полным.
2. При каком патологическом состоянии в больных бронхиальной астмой обструктивные изменения будут оборотными?

А При спазме тучных мышц бронхов.

В При отеке слизистой дыхательных путей.

С При образовании вязкого секрета и обтурации мелких бронхов.

D При склеротических изменениях в стенке бронхов.

Е При всех перечисленных.

F Ни при одном из перечисленных.
3. При каком патологическом состоянии в больных бронхиальной астмой обструктивные изменения будут носить необратимый характер?

А При спазме тучных мышц бронхов.

В При отеке слизистой дыхательных путей.

С При образовании вязкого секрета и обтурации мелких бронхов.

D При склеротических изменениях в стенке бронхов.

Е При всех перечисленных.

F Ни при одном из перечисленных.
4. Основной причиной формирования функциональной нестабильности дыхательных путей при бронхиальной астме есть:

А Гиперсекреция бронхиального дерева.

В Гипертонус тучных мышц бронхов.

С Гиперреактивность бронхов.

D Все перечисленное.

Е Ни один из перечисленных факторов.
5. Бронхообструкция при бронхиальной астме обусловленная:

А Спазмом тучных мышц бронхов.

В Отеком слизистой оболочки бронхов.

С Дискринией.

D Функциональной нестабильностью дыхательных путей.

Е Всеми перечисленными факторами.
6. Мужчина 36 лет, перенесший пневмонию, стал отмечать, что при вдыхании дыма, выхлопных газов, дезодорантов, а также при переходе из теплого помещения на улицу у него возникают кашель, сжатие у грудь, ощущение нехватки воздуха. Это состояние можно расценить как:

А Продолжительное течение бронхита после перенесенной пневмонии.

В Синдром гиперреактивности бронхов.

С Формирование астматического бронхита.

D Предастму.

Е Гипервентиляционный синдром.
7. Назовите места наиболее частого пребывания наиболее распространенного бытового аллергена - домашнего клеща:

A. Мягкая мебель, матрасы, ковры, дорожки.

B. Плохо вентилируемые помещения, кондиционеры, сантехнические коммуникации.

C. Сосредоточение книжной пыли.

D. На теле свойских животных.

E. Домашний клеш, в Украине не распространенный.
8. С помощью пикфлоуметра можно:

A. Прогнозировать обострение заболевания.

B. Оценить эффективность действия бронхолитического препарата.

C. Планировать базисную терапию.

D. Оценить вариабельность бронхиальной обструкции.

E. Диагностировать гиперреактивность бронхов.
9. С помощью пикфлоуметра можно определить:

A. Показатель пиковой скорости выдоха.

B. Объем форсированного о выдохе на первой секунде.

C. Жизненную емкость легких.

D. Ничего из перечисленного.

E. Все перечисленное.
10. Для изучения показателя оборотности бронхиальной обструкции необходимо:

A. Использовать пикфлоуметр.

B. Использовать пикфлоуметр и ?2-агонист короткого действия.

C. Использовать пикфлоуметр, ?2-агонист короткого действия и ингаляционный глюкокортикоид.

D. Использовать пикфлоуметр и теофиллин короткого действия.

E. Провести полное спирографическое исследование.

11. Общепринятым для мониторинга клинического течения бронхиальной астмы в настоящее время есть:


A. Изучение показателя скорости выдоха (ПШВ) с помощью пикфлоуметра.

B. Изучение параметров кривой "поток-объем".

C. Проведение теста из бронхолитиками.

D. Постановка провокационных проб с гистамином.

E. Постановка провокационных проб с ацетилхолином.
12. При хорошо контролируемом течении бронхиальной астмы показатели пиковой скорости выдоха:

A. Должны быть почти одинаковыми и утренние и вечерние часы.

B. Должны в утренние часы быть значительно выше, чем в вечерние.

C. Должны в вечерние часы быть значительно выше, чем в утру.

D. Должны быть минимальными утром и плавно нарастать до вечера.

E. Должны быть максимальными в утренние часы и плавно снижаться до вечера.
Эталоны ответов:


1. Д

5. E

9. A

2. А, В, С.

6. B

10. B

3. D

7. A,B, C

11. A

4. D

8. A, B, C, D

12. A

Ситуаційні завдання

1.Жінка, 23 років, 1,5 року перебуває на диспансерному обліку з приводу брон­хіальної астми. В останній час напади ядухи виникають 4—5 разів на тиждень, нічні напади — 2—3 рази на місяць. Для купірування застосовує сальбутамол. Скарифіка­ційна проба з антигеном домашнього кліща позитивна. Об'єктивно: стан відносно задовільний, ЧД — 20 за 1 хв, ЧСС— 76 за 1 хв, АТ — 120/80 мм рт. ст. У легенях дихання везикулярне. Тони серця приглу­шені, ритм правильний. Який механізм є провідним у розвитку бронхообструкції у хворої?


А. Гіперреактивність бронхів.

В. Порушення метаболізму арахідо­нової кислоти.

С. Адренергічний дисбаланс.

D. Підвищений тонус парасимпатичної нервової системи.

Е. Трахеобронхіальна дискінезія.
2. Чоловік, 46 років, протягом 10 останніх років хворіє на бронхіальну астму. Під час виконання робіт на дачній ділянці відчув утруднення дихання, з'явився кашель, дистанційні хрипи, почала посилюватися задишка. Препарат якої фармакологічної групи краще рекомендувати хворому для зняття подібних нападів ядухи?

А. Стимулятор β2-адренорецепторів).

В. Блокатор (β 2-адренорецепторів).

С. Блокатор мембраностабілізувальних клітин.

D. Метилксантини.

Е. Інгаляційний глюкокортикоїд.
3. Хворий, 28 років, скаржиться на закладеність носу, напади ядухи в нічний час один раз на тиждень. Захворів після респіраторної інфекції, яку самостійно лікував ацетилсаліциловою кислотою. В аналізах крові та. мокротиння виявляється еозинофілія. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Бронхіальна астма аспіринова.

В. Бронхіальна астма фізичного наван­таження.

С. Бронхіальна астма, ендогенна форма.

D. Бронхіальна астма, екзогенна форма.

Е. Еозинофільний інфільтрат легень.
4. Чоловік, 43 років, скаржиться на задишку під час фізичного навантаження. Об'єктивно: температура тіла — 36,4 ЧД — 20 за 1 хв, пульс — 78 за 1 хв, АТ 125/80 мм рт. ст. Бочкоподібна форм грудної клітки. Над легенями вислуховується послаблене везикулярне дихання. Як дослідження необхідно провести хворому амбулаторних умовах для вирішення питання: про ефективність призначених бронхолітиків

А. Пікфлоуметрію.

В. ЕКГ-контроль перевантаження правого серця.

С. Спірографічне.

D. Бронхоскопічне.

Е. Аналіз мокротиння (кількість та флора).

5. У клініку поступила хвора, 53 років після зняття нападу бронхіальної астми. 20- років працювала на фармацевтичній фабриці й займалася таблетуванням аміназину сульфаніламідних препаратів. Протягом 10 років відмічає часті респіраторні захворювання. Пізніше з'явилася задишка, періодично субфебрилітет. У даний час роботи і запиленому приміщенні й виходу з теплого приміщення на холод з'являються нападі ядухи. Ознаки серцевої декомпенсації відсутні. Який найбільш імовірний діагноз?


А Серцева астма.

В. Хронічний обструктивний бронхіт,

С. Бронхіальна астма, інфекційно-алергійна форма.

D. Професійна бронхіальна астма, атопічна форма.

Е. Хронічний необструктивний бронхіт

6. У хворої, що страждає на бронхіальну астму більше 20 років, на фоні нападу ядухи раптово з'явився постійний кашель без мокротиння, біль у грудній клітці, посилила задишка. На ЕКГ: перенавантаження правих відділів серця. Лікування β-адренергічними засобами не має ефекту. Яке можливе ускладнення розвинулося в даної хворої? |

А. Астматичний статус.

В. Серцева астма.

С. Набряк легень.

D. Пневмоторакс.

Е. Тромбоемболія гілок легеневої артерії.
7. Жінці, 42 років, хворій на бронхіаль­ну астму, призначено теофілін. У разі досягнення якої концентрації препарату в крові можна сподіватися на поліпшення легеневої функції без токсичного ефекту?

А. 21— 25 мг/л.

В. 5—20 мг/л.

С. 26 — 30 мг/л.

D.'31 — 40 мг/л.

Е. 41 — 45 мг/л.

8. Жінка, 50 років, хворіє на брон­хіальну астму 20 років. Напади астми розвиваються 2—3 рази на тиждень. Приймає інгаляційний кортикостероїд, сальбутамол за потребою. Не переносить ібупрофен. Відзначає постійне відчуття закладеності в носі. Оториноларинголог виявив поліпи в носі. Об'єктивно: ринорея ЧД — 22 за 1 хв. ЧСС— 88 за 1 хв, АТ — 120/80 мм рт.ст. У легенях везикулярне \ ослаблене дихання, розсіяні сухі хрипи. Який варіант астми найбільш імовірно виник у хворої?

А. Атопічна астма.

В. "Аспіринова" астма.

С. Інфекційно-алергійна астма.

D. Астма фізичного зусилля.

Е. Холінергічна астма.

9.Пацієнт, 38 років, хворіє на бронхіальну астму близько 5 років. Напади ядухи легкі, знімаються таблеткою еуфіліну або двома вдихами дозованого симпатоміметика, ночі між 4-ю і 5-ю годиною виникає . утруднення дихання, яке знімається дозованим симпатоміметиком. Який бронхолітик доцільно рекомендувати хворому перед сном для запобігання нічним симптомам?


А. Беротек

В. Сальбутамол.

С. Антровент.

D. Еуфілін.

Е. Теопек.
10. Жінка, 34 років, протягом 15 років хворіє на бронхіальну астму. В останній час напади ядухи виникають 4—5 разів на тиждень, нічні напади — 2—3 рази на місяць. Для купірування нападів застосовує сальбутамол. Об'єктивно: стан відносно задовіль­ний. ЧД — 20 за 1 хв, ЧСС — 76 за 1 хв, АТ — 120/80 мм рт. ст. У легенях дихання везикулярне. Тони серця приглушені, ритм правильний. Який препарат необхідно призначити для профілактики нападів бронхіальної астми на першому етапі?

А. Кортикостероїди ін'єкційні.

В. Регулярне застосування сальбутамолу.

С. Кортикостероїди інгаляційні.

D. Кортикостероїди таблетовані.

Е. Кромоглікат натрію.



1.

А

6.

А

2.

А

7.

В

3.

А

8.

В

4.

А

9.

Е

5.

D

10.

Е

Контрольные вопросы.

1. Дать определения бронхиальной астмы.

2. Основные клинические синдромы бронхиальной астмы.

3. Назвать методы диагностики бронхиальной астмы.


4. Назвать осложнение бронхиальной астмы.

5. Клинические проявления и діагностика осложнений бронхиальной астмы.

6. Принципы лечения бронхиальной астмы

7. Образ жизни и диетотерапия при бронхиальной астмы.

8. Медикаментозная терапия при бронхиальной астмы

9. Профилактика бронхиальной астмы
Практические задачи.
1. Провести курацію больных из бронхиальной астмы.

2. Дать интерпретацию полученным лабораторным исследовательский приемам.

3. Дать интерпретацию полученным инструментальным исследовательский приемам.

4. Выписать рецепты относительно лечения бронхиальной астмы.

Протокол клинического разбора больного (единая форма)
П.И.П пациента______________________________________________________________

Возраст________________ профессия________________________________________________

Жалобы больного_____________________________________________________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________
Anamnesіs morbі

Считает себя больным с ________________, когда впервые появились ____________________

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Последнее обострение с__________________________________________________________


_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Anamnesіs morbі

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________
Результаты фізікального обследование больного:

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Предыдущий диагноз:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
План обследования:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Результаты дополнительных исследовательский приемов:

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Обгрунтування клинического диагноза:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Клинический диагноз:

Основное заболевание_____________________________________________________________________________________________________________________________________________

Сопутствующее захворюівання _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Осложнение _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Лечение:

1. Режим__________

2. Диета___________

3.________________

4.________________

5. ________________


Материалы, которые необходимые для самоподготовки


  1. Л.Т. Малая, В.Н. Хворостинка Терапія I том, Харьков, «Фолио», 2005, С 5 – 43.




  1. В.Г.Передерій, С.М.Ткач. Клінічні лекції з внутрішніх хвороб в 2-х томах. Київ, Манускрипт, 1998.

  2. Ш.М.Ганджа, В.М.Коваленко, Н.М.Шуба та ін. Внутрішні хвороби. К.: Здоров”я, 2002. – 992 с.
  3. Н.І.Швець, А.В.Підаєв, Т.М.Бенца та ін. Еталони практичних навиків з терапії. Київ, Главмеддрук, 2005, 540 с.

  4. Н.И.Швец, А.В.Пидаев, Т.М.Бенца и др. Неотложные состояния в клинике внутренней медицины. Киев, 2006. – 752 стр.

  5. В.Н. Хворостинка, Н.И. Яблучанский, С.Н. Панчук, Л.М. Пасиешвили. Клиническая гастроэетерология. Харьков, Основа, 368 с.



<< предыдущая страница